• Verkhnovyznytska Shkola

Інклюзивне навчання у школі: кроки до успішного початку (інфографіка)

Оновлено: 25 груд 2020 р.

Інклюзивне навчання в українських школах лише на початках впровадження. Тому не дивно, що у педагогів виникає безліч запитань, як все організувати.


У публікації про таке:

  • Організаційні аспекти створення інклюзивних класів у ЗЗСО.

  • Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами: організація роботи, повноваження, оплата праці.

  • Корекційно-розвиткові заняття для учнів з ООП в закладі загальної середньої освіти.

  • Індивідуальна програма розвитку, навчальні плани учнів з ООП.

  • Деякі аспекти оцінювання учнів з ООП.

  • Навчання учнів з ООП у випускних класах ЗЗСО.

  • Матеріально-технічне забезпечення, доступність закладу освіти.


ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ

Алгоритм створення інклюзивного класу:

  1. Батьки дитини з ООП звертаються до закладу освіти, пишуть заяву та додають до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку дитини.

  2. Керівник закладу освіти дає подання до органу управління освітою щодо погодження організації інклюзивного навчання в його закладі.

  3. Орган управління освітою дає лист-погодження або наказ про це.

  4. За необхідності в штатний розпис закладу потрібно внести зміни, наприклад, ввести додаткові ставки асистентів вчителів чи вчителів-дефектологів.

  5. Керівник закладу освіти видає наказ щодо створення класу або класів з інклюзивним навчанням, щодо затвердження положення про команду психолого-педагогічного супроводу в закладі освіти, про склад цієї команди.

Нюанси створення інклюзивного класу:

  1. Відповідно до пункту 1 статті 20 закону “Про освіту”, заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні або спеціальні групи і класи для навчання дітей з ООП. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків (інших законних представників) інклюзивна група або клас утворюється обов’язково.

  2. Для учнів з ООП, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах, на підставі письмового звернення батьків (інших законних представників) можуть створюватися інклюзивна або спеціальна група продовженого дня. Детальніше про це можна прочитати в Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних ЗЗСО (наказ МОН від 25 червня 2018 року №677).

  3. Щоб утворився інклюзивний клас, необхідно, аби батьки написали заяву в школі та подали витяг ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини. Якщо в батьків є тільки витяг від лікарсько-консультативної комісії, то це не є підставою для організації інклюзивного навчання. Також можуть додаватись інші документи, передбаченні Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття загальної повної середньої освіти (наказ МОН від 16 квітня 2018 року №367).

  4. В ІРЦ можуть звернутися батьки або інші законні представники дитини, які відчувають занепокоєння щодо її розвитку, незалежно, чи в неї є певний діагноз і / або інвалідність. Комплексне оцінювання* може проводитися як за ініціативи батьків, так і за рекомендацією педагогів, які працюють у ЗЗСО з такою дитиною, але виключно на підставі заяви батьків. Його не можна проводити примусово. * У законодавстві використовується слово “оцінка” на позначення проходження тестування в ІРЦ. З погляду правил української мови це неправильно, адже оцінка – це те, що з’являється після оцінювання. Тому  цьому тексті ми використовуємо слово “оцінювання”.

  5. Висновок ІРЦ про комплексне оцінювання має рекомендаційний характер. Відповідно до статті 55 закону “Про освіту”, батьки дитини мають право обирати заклад освіти, освітню програму, різновид і форму здобуття дітьми освіти відповідного рівня.

  6. Термін дії висновку ІРЦ не визначений, але повторне комплексне оцінювання може проводитися, коли дитина переходить від закладу дошкільної освіти до закладу загальної середньої освіти. Також, за рекомендацією команди психолого-педагогічного супроводу в разі виникнення індивідуальних освітніх потреб під час навчання або, навпаки, коли в дитини високі успіхи в навчанні й потрібно переглянути індивідуальну програму розвитку.

  7. Якщо дитина вже навчалася в інклюзивному класі, то повторно проходити ІРЦ і писати заяву на відкривання інклюзивного класу перед кожним роком навчання не потрібно.

  8. Якщо фахівці, які працюють із дитиною з ООП в школі, не бачать прогресу або не впевнені, що витяг ІРЦ правильний і, на їхню думку, потрібно проводити інші корекційно-розвиткові заняття або в іншій кількості, то самостійно ці зміни команда психолого-педагогічного супроводу ввести не може. Для цього потрібно спрямувати батьків на повторне комплексне психолого-педагогічне оцінювання розвитку дитини до ІРЦ.

Є лист МОН від 16.06.2020 року №1/9-328 “Щодо методичних рекомендацій з організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини”. Згідно з ним, щоби підтвердити або змінити висновок про комплексне оцінювання, має збиратися консиліум, до якого рекомендують залучити представника органу управління освітою, методиста обласного РЦПІО, фахівців ІРЦ, практичного психолога, який має міжнародний сертифікат, педпрацівників ЗЗСО, корекційних педагогів спеціальних ЗЗСО (за потреби), фахівців сфери соціального захисту (за потреби), батьків або запропонованих ними фахівців, щоби це оцінювання було комплексним і правильним.



  1. У Порядку організації інклюзивного навчання в ЗЗСО (постанова Кабміну 2011 року № 872 зі змінами в постанові від 9 серпня 2017 року №578) чітко вказано, що керівник ЗЗСО на підставі заяви батьків за підтримки відповідного органу освіти організовує клас з інклюзивним навчанням, створює матеріально-технічну базу, здійснює добір відповідних працівників тощо. Власник загальноосвітнього закладу виділяє кошти для забезпечення  доступу до будівлі школи без перешкод, матеріально-технічного забезпечення. Тобто, власник і керівник закладу освіти відповідають за організацію, стан і якість інклюзивного навчання.

  2. Є лист МОН від 5 квітня 2019 року №1/9-223 “Щодо забезпечення доступності закладів освіти для осіб з ООП”. Згідно з ним, усі заклади повинні бути доступними для будь-яких категорій дітей. Звертаю увагу, що з 1 вересня 2018 року набули чинності нові державні будівельні норми щодо закладів освіти, де вказано, що під час реконструкції або побудови нових закладів освіти потрібно враховувати їхню доступність для різних категорій дітей.

  3. Якщо в школі нічого не організували, то батькам потрібно звернутися до керівника закладу, а якщо немає реакції – до відповідного органу управління освітою.

ФІНАНСУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ

У Порядку та умовах надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП (постанова Кабміну від 14 лютого 2017 року №88) написано про фінансування засобів для корекційно-розвиткових занять. На закупівлю корекційно-розвиткових засобів використовується не більше 35% коштів “інклюзивної” субвенції.


Оплата праці залучених на підставі цивільно-правових договорів фахівців (для корекційно-розвиткових занять) здійснюється теж за рахунок цієї субвенції. У постанові також є перелік корекційно-розвиткових занять, які можна проводити.


Від читачів сайту НУШ було запитання, чи є вимоги до базової комплектації спортивної зали для роботи з дітьми з ООП. На сьогодні таких вимог немає. Усе, що заклад освіти купує для корекційно-розвиткової роботи, регламентується Типовим переліком спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.04.2018 року №414). Наказом МОН від 21.06.2019 року №873 цей перелік був розширений.


Якщо інклюзивний клас утворюється на початку навчального року або в будь-який інший час, то кошти не будуть закладенні одразу, тому що, згідно з постановою, вони закладаються в межах календарного, а не навчального року. Проте за рахунок залишків коштів із попередніх бюджетних періодів можна профінансувати інклюзивне навчання в школі, починаючи з будь-якого місяця. Зокрема, згідно з цією постановою, місцеві ради мають право перерозподіляти кошти субвенції у межах відповідного місцевого бюджету між відповідними типами закладів.


У багатьох документах прописано питання доплати за роботу в інклюзивних класах та за роботу з дітьми з ООП. Одним із найновіших є закон “Про повну загальну середню освіту”, де в пункті 3 статті 24 вказано, що за роботу в інклюзивних класах або групах є доплата 20% до тарифної ставки всім педагогічним працівникам. Тож і вчителі-дефектологи, і реабілітологи, і асистенти вчителя, і вчителі-предметники отримують доплату за години роботи в інклюзивних класах.


ПІДГОТОВЧА РОБОТА ШКОЛИ

Оскільки вже на середину червня заклад освіти володіє інформацією, скільки дітей з ООП будуть навчатися наступного навчального року (15 червня вже формуються перші класи й переведені всі інші класи на наступний етап), то в керівника освіти є два з половиною місяці, щоби внести всі необхідні зміни в організацію діяльності закладу для того, щоб організувати інклюзивне навчання.


З батьками та учнями має бути проведена попередня робота – адміністрацією закладу освіти й безпосередньо командою психолого-педагогічного супроводу дитини. Коли батьки приходять вперше до школи, адміністрація, як правило, вже володіє інформацією, чи буде 1 клас інклюзивним. Саме тоді потрібно починати з батьками розмову про це. За потреби,  роз’яснити, що це таке, дати зрозуміти, що це ніяк не впливає на навчання їхніх дітей, тому що діти з ООП мають свої індивідуальну програму розвитку й індивідуальну освітню траєкторію.


Це питання ми рекомендуємо обговорювати й на батьківських зборах майбутніх першокласників, тому що від того, як це сприймуть батьки, сильно залежить і сприйняття дітей.


Для роботи з дітьми використовуйте виховні години, уроки доброти, толерантності, але найкращим способом є спільна ігрова й навчальна діяльність – наприклад, створення різних проєктів, де діти працюють разом, розуміють, що у всіх однакові інтереси, потреби до навчання.


КОМАНДА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ

Організацію інклюзивного навчання в ЗЗСО здійснює команда психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП. Є Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу (наказ МОН від 08.06.2018 року №609). На підставі нього керівник закладу освіти розробляє своє положення про команду психолого-педагогічного супроводу.


Відповідно до висновку ІРЦ, результатів психолого-педагогічного вивчення дитини командою супроводу, протягом перших 2-х тижнів від початку освітнього процесу команда створює індивідуальну програму розвитку дитини (ІПР), яка погоджується з батьками та затверджується керівником закладу.


Якщо дітей з ООП в закладі багато, то доцільно скласти розклад засідань команди супроводу, щоби він був зручним для батьків і всіх членів команди. Ми намагаємося організувати це так, щоб  першими були засідання  для тих дітей, які вже навчалися в закладі, адже ми про них знаємо більше. На останні дні цих 2-х тижнів залишаємо дітей, які тільки прийшли до школи. Це дає час нашим спеціалістам вивчити особливості цих учнів.


Щоби засідання команди супроводу було ефективним, доцільно запросити на нього фахівців з ІРЦ, щоб отримати докладні рекомендації про розроблення ІПР та особливості організації інклюзивного навчання.


Засідання команди відбувається в робочий час учасників, рішення ухвалюється колегіально й оформлюється у вигляді протоколу.


Для коригування та визначення прогресу розвитку дитини команда супроводу переглядає індивідуальну програму розвитку протягом навчального року. Крім організаційного засідання, має бути ще мінімум два. Переважно, вони відбуваються наприкінці першого семестру та наприкінці навчального року. Але за потреби можна зустрічатися частіше.


У склад команди супроводу входять дві категорії працівників – постійні учасники та залучені фахівці.


Постійні учасники:

  • адміністратор закладу освіти (або директор, або його заступник);

  • класний керівник;

  • вчителі-предметники в старшій школі;

  • асистент вчителя;

  • практичний психолог;

  • соціальний педагог;

  • учитель-дефектолог;

  • реабілітолог;

  • батьки та інші законні представники дитини.

Залучені фахівці:

  • медичний працівник закладу освіти;

  • лікар;

  • асистент дитини;

  • спеціалісти системи соціального захисту населення, служби в справах дітей тощо.


ОБОВ’ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ ТА ЙОГО АСИСТЕНТА

Основну відповідальність за навчання дитини з ООП в інклюзивному класі має вчитель. Асистент вчителя не повинен перебирати на себе всі обов’язки, а лише робити з учителем те, що потрібно. Якщо дітей з ООП кілька, то, звісно, асистенту вчителя складно буде впоратися з усіма одночасно, тому в цьому можуть допомогти вчитель та інші фахівці команди супроводу.


Докладніше з функціями асистента вчителя можна ознайомитися в листі МОН від 25 вересня 2012 року №1/9-675.


КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ЗАНЯТТЯ

  1. З 2018 року в закладах освіти, в яких організовано навчання для дітей з ООП в інклюзивних класах, для проведення корекційно-розвиткових занять, визначених ІПР, можна вводити додатково посади вчителів-дефектологів із розрахунку 18 годин на ставку, якщо в закладі є не менше 9-ти таких годин. Відповідні зміни до типових штатних нормативів внесені наказом МОН від 1 лютого 2018 року №90. Ним також введено одну ставку асистента вчителя на один інклюзивний клас.

  2. Питання корекційно-розвиткових занять прописано в Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова Кабміну від 15 серпня 2011 року №872 зі змінами від 9 серпня 2017 року №588). У цьому документі вказується, що для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями встановлюється 3-5 корекційно-розвиткових занять на тиждень. Для дітей, які не бачать, не чують, з тяжкими порушеннями мовлення, розладами аутистичного спектра, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку тощо) – 5-8 корекційно-розвиткових занять.

  3. Корекційно-розвиткові заняття можуть бути груповими або індивідуальними. Під час групових занять має бути 2-6 дітей. Тривалість групових занять – 35-40 хвилин. Тривалість індивідуальних занять 20-25 хвилин.

  4. В індивідуальній програмі розвитку зазначається кількість годин та напрями корекційно-розвиткових занять, визначенні ІРЦ. Години корекційно-розвиткових занять не враховують під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження на учнів з ООП.

  5. Якщо дитина пропустила багато навчальних днів із поважної причини, то для виконання освітньої програми можна прописувати індивідуальну освітню траєкторія (стаття 53 закону “Про освіту”). У такому разі можливо проводити корекційно-розвиткові заняття під час канікул, якщо це узгоджено з батьками. Організація інклюзивного освітнього процесу не має призводити до перевантаження учнів.

  6. Починаючи новий навчальний рік, потрібно врахувати можливість дистанційного навчання і проговорити з батьками, як у разі дистанційного навчання проводити корекційно-розвиткові заняття.

  7. Вчитель може проводити корекційно-розвиткові заняття для дитини з ООП, якщо має кваліфікацію вчителя початкових класів, вихователя дошкільного закладу (якщо це садочок), вчителя-дефектолога, логопеда, вчителя-реабілітолога. Також мають право проводити корекційно-розвиткові заняття терапевт, лікар із лікувальної фізкультури, лікар спортивної медицини, практичний психолог, учитель із трудової адаптації та фахівець фізичної реабілітації.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

Питання ІПР регулюють зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова Кабміну від 9 серпня 2017 року №588).


Структура ІПР:

  • інформація про період виконання;

  • відомості про особливості розвитку учнів;

  • наявний рівень знань і вмінь учня;

  • додаткові освітні та соціальні потреби учня;

  • психолого-педагогічна допомога;

  • характеристика учня;

  • навчальні предмети;

  • адаптація;

  • індивідуальний навчальний план;

  • джерела інформації під час розроблення ІПР;

  • узгодження ІПР;

  • план консультування батьків;

  • моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень.

Команда супроводу ухвалює рішення щодо адаптації або модифікації навчальної програми і прописує це в ІПР. За потреби цей документ можна змінювати, залежно від того, як буде просуватися робота з дитиною з ООП.


У розробленні цього документу мають брати участь батьки дитини, тому що їм треба розуміти, чому вона потребує ІПР, хто та які саме корекційно-розвиткові послуги буде надавати, яка тривалість цих занять.


Умови ефективності ІПР:

  • містяться всі необхідні складники, які допоможуть адаптувати освітнє середовище до потреб дитини з ООП;

  • довгострокові цілі й короткотермінові завдання чітко пов’язані між собою;

  • використані рекомендації ІРЦ.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Індивідуальний навчальний план складають, якщо про це зазначено у витягу ІРЦ. У ньому вказується наявність або відсутність особливих освітніх потреб, рекомендована освітня програма, індивідуальний навчальний план. ІПН складає адміністратор закладу освіти (директор або його заступник із навчально-виховної роботи). Він робиться на основі типових освітніх програм в закладі освіти.


Звертаю увагу, що з типових освітніх програм закладів освіти потрібно взяти всі корекційні заняття, які є в планах, і вони мають бути такими ж, як у витягу ІРЦ.


Проте виникають багато запитань щодо інваріантного складника ІПН. Наприклад, якщо ми говоримо про дітей із затримкою психічного розвитку, то кількість годин інваріантного складника відрізняється від кількості годин у закладі загальної середньої освіти. Зокрема, іноземної мови для таких дітей потрібно 2 години, а клас вивчає 3. У такому разі дитина відвідує ту кількість занять, яка прописана в типовій освітній програмі спеціального закладу освіти, а “зайва” година використовується для корекційно-розвиткового заняття.


Також виникають питання щодо складання індивідуальних навчальних планів для дітей з інтелектуальними порушеннями. В учнів середньої школи є предмети фізики й хімії в побуті. Окрім того, клас вивчатиме трудове навчання раз на тиждень, а для дітей із порушенням інтелектуального розвитку рекомендується 8-10 годин, залежно від класу. Як вчинити в цьому випадку? На сьогодні, на жаль, немає механізму фінансування цих додаткових годин, у постанові Кабміну від 14 лютого 2017 року №88 чітко вказано, що кошти “інклюзивної” субвенції потрібно використовуватися тільки на корекційно-розвиткові заняття, а про уроки інваріантного складника нічого не сказано. Тож ми чекаємо рекомендацій МОН.


ДЕЯКІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ З ООП

Дітей з ООП оцінюють за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, але оцінювати потрібно за обсягом і характером матеріалу, визначеним ІПР. Найбільші відмінності в критеріях оцінювання – в учнів з інтелектуальними порушеннями, навчальні програми для них специфічні. Проте для них також потрібно застосовувати 12-бальне оцінювання.


Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в ЗЗСО, система оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП має бути стимулювальною. Передусім, потрібно враховувати позитивну динаміку в змінах діяльності дитини, а не невдачі. Специфіка ще в тому, що більше уваги звертають не на кількісний показник, а на якісний. Часто для оцінювання й мотивації дітей використовують портфоліо. Наприклад, такий спосіб особливо ефективний, якщо дитина не розмовляє. Так ви будете бачите прогрес у розвитку дитини.


Часом учителі інклюзивних класів не розуміють, як дітей з ООП можна оцінювати за 12-бальною системою. Відповідь проста: рівні навчальних досягнень будуть однаковими – високий, достатній, середній, початковий, а критерії оцінювання учнів з типовим та з порушеним психо-фізичним розвитком будуть різними. Аби в класі не виникало суперечок та запитань, потрібно попередньо проговорити з батьками інших дітей та з самими дітьми, що ці діти оцінюються за своїми критеріями. Можливо, навіть прописати ці критерії й додати їх до ІПР. На сьогодні Інститут модернізації змісту освіти розробив критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів із порушенням розвитку.


У читачів сайту НУШ було питання про оцінювання дітей з дислексією і дисграфією. МОН у листі від 5 серпня 2019 року № 1/9-498 (з часу виходу трансляції МОН видало нові методичні рекомендації щодо навчання дітей з ООП – ред.) рекомендує під час оцінювання навичок читання дітей із цими труднощами не враховувати помилки, пов’язані з порушеннями усного мовлення. Учитель повинен враховувати труднощі учня й етап корекційної роботи, на якому перебуває дитина, і не знижувати оцінку.


У тому ж листі є методичні рекомендації “Виявлення, подолання труднощів, опанування навички читання в учнів загальноосвітніх навчальних закладів”. Це методичний посібник, який рекомендується вчителям логопедам, педагогічним працівникам, батькам.


Metodychni-rekomendatsiyi_dysleksiya_201
.
Download • 3.08MB

Було запитання про Свідоцтво досягнень для учнів ООП початкових класів. Команда психолого-педагогічного супроводу – це колегіальний орган, який має широке коло повноважень. Якщо є потреба, то можна прописати критерії оцінювання дитини з ООП, навіть розробити свій бланк свідоцтва досягнень учня початкових класів і прикріпити до ІПР, якщо наявний для всіх учнів не годиться для цієї дитини.


НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ООП У ВИПУСКНИХ КЛАСАХ

У постанові Кабміну від 23 квітня 2003 року №585 “Про встановлення тривалості здобуття освіти у загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з ООП” вказаний строк навчання дітей із порушеннями розумового розвитку. Зокрема, рекомендується навчання в школі І ступеня разом із підготовчим класом і в школі ІІ ступеня (5-9 класи). Окрім того, для спеціальних шкіл дозволено створення в школі 10 класу з поглибленою професійною реабілітацією для дітей із порушенням розумового розвитку (Положення про спеціальну загальноосвітню школу та школу-інтернат для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, наказ МОН від 15 вересня 2008 року №852). На заклади загальної середньої освіти дія цього положення не поширюється, тому учні з інтелектуальними порушеннями можуть навчатись в інклюзивних класах лише до кінця 9 класу.


Згідно з постановою Кабміну від 27 вересня 2016 року №671, учням із порушеннями розумового розвитку видається свідоцтво про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою. Учням із помірними інтелектуальними порушеннями – довідка про закінчення повного курсу навчання за спеціальною програмою.


Усі інші діти, які навчаються за інклюзивною формою, можуть навчатися в школі III ступеня. Навіть якщо є потреба звільнення від ЗНО, це не означає, що дитина не може навчатися в 10-11 класах.


Дивіться також презентацію Валентини Маланчій:

Malanchij_translyatsiya-03.08.2020
.pdf
Download PDF • 514KB

ДЖЕРЕЛО

 

вул. Миру, 56, с.Верхня Визниця, Мукачівський район, Закарпаття

  • Facebook
  • Instagram
  • YouTube

©2020 by Верхньовизницька школа. Proudly created with Wix.com