Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів.
З метою вшанування пам’яті жертв голодомору та виховання в учнів ціннісного ставлення до держави, поваги до її історичного минулого та збереження державних традицій в Верхньовизницькому ЗЗСО І-ІІІ ступенів було проведено інформаційно-просвітницькі заходи. У шкільній бібліотеці організована виставка фотоматеріалів та публіцистичної літератури «І пам’яті свіча не згасне…», яку відвідали учні школи. В класах пройшли години пам’яті і скорботи «Голодомор – біль душі і пам’ять серця». Учні читали вірші, спогади очевидців тієї страшної трагедії, переглянули відеоролики Українського інституту національної пам’яті «Історія гідності. Голодомори» та «Де б ти не був – вшануй померлих від голоду!». Ця виховна година запам’яталась усім завдяки емоціям суму, жалю і співпереживання, які відчувалися у кожному слові і русі її учасників.