Ми пам’ятаємо!
Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зробіть сльозу і хай незгасне свічка!
Ми в ці землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.
Пам’ять людей про Голодомор тривалий час каралось смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвоєм. На роки, на десятиліття... Страшне приневолине мовчання... Довго чекали, але дочекались, коли ожила, проснулась людська пам’ять, заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедій, віддаленої від нас десятиліттями.
З нагоди відзначення пам’ятної дати для українського народу в Верхньовизницькому закладі проведені історичні уроки пам’яті і свободи.
Відбувся реквієм Вшанування пам’яті безневинно померлих українців 1932–1933 років «Запалюймо пам’яті свічку». Учні переглянули відео – спогади очевидців голодоморів, архівні документи того часу, які тривалий час не оприлюднювались та підготували виступи з даної тематики.
Молодші школярі виготовили пам’ятні незабудки.
Хай не повториться ніколи жахіття Голодоморів!